Дія водню на виразки шлунка, викликаного стресом

14

січ.

Дія водню на виразки шлунка, викликаного стресом

   
Головна відмінність виразки шлунка від інших хвороб - глибоке ураження тканин. Навіть після лікування та реабілітаційного періоду на стінках шлунка залишаються шрами. Лікарі виділяють кілька факторів, що сприяють прояву хвороби. Причинами захворювання в основному є стрес і приймання медикаментів.
   
До групи ризику потрапляють всі люди у віці від 25 до 50 років. Це обумовлено ритмом життя, шкідливими звичками, неправильним харчуванням і постійною напругою. При цьому від виразки шлунка частіше страждають чоловіки. Стресові виразки часто виникають в результаті серйозних стресових подій, і гідроксильний радикал є одним з основних причинних факторів.
   
Китайські вчені поставили перед собою завдання виявити наявність позитивного ефекту приймання насиченої воднем води, визначити масштаби впливу на підставі поточного клінічного дослідження. Визначити необхідну концентрацію водню в лужної іонізованої води, отриманої методом електролізу для отримання ефективного результату.
   
   
Дослідження проводилося на щурах Sprague Dawley з індукованим аспірином Виразкоутворення шлунка.
   
В даному дослідженні, насичена воднем вода отримана шляхом насичення води H2. По закінченню 2 тижнів вживання випробовувані піддослідні були обстежені на предмет впливу на виразкоутворення, а також зняті аналізи на 8-OH-дезоксигуанозину (8-OHdG) *.
   

* 8-OH-дезоксигуанозину (8-OHdG) - модифікований нуклеозид, що утворюється в молекулі ДНК в результаті впливу активних форм кисню та інших факторів. Він має виражені мутагенні властивості та нині розглядається в якості клініко-лабораторного маркера оксидативного стресу і канцерогенезу (розвитку пухлини).

   
Результати: В залежності від дози прийнятого H2, інгібування процесу в різного ступеня спостерігалося в слизовій шлунка. При змінюваному pH від 8.5, і концентрації водню в 0.07, 0.22 і 0.84 ppm була виявлена ​​висока кореляція з інгібіторним ефектом. Маркером запальної реакції були: активність мієлопероксидази (МПО), в якості допоміжного маркера використовували кінцевий продукт перекисного окислення ліпідів - малоновий діальдегід. Гістологія шлунка також показала процес високої кореляції з інгібіторним ефектом. Однак, рівень 8-OHdG в аналізі крові, не показав пряму залежність тільки від концентрації H2, але виявив пропорційну залежність від pH води. Ефективність впливу приймання води при pH 9.5 виявилася значно вище, ніж чим при pH 8.5.
   
На підставі цього, зроблено висновки, що лужна іонізована вода ефективна в загоєнні виразки слизової шлунка, а кореляція з інгібіторним ефектом безпосередньо залежить від pH і концентрації водню. Причиною цього може бути те, що вода, збагачена воднем безпосередньо взаємодіє з цільовою тканиною, а надмірна концентрація водню в крові нейтралізується глікогеном в печінці, надаючи пригнічений ефект. У підсумку, питна вода, збагачена воднем може захистити здорових людей від пошкоджень шлунка, викликаних окислювальним стресом.
   
Для зручного приготування водневої води ви можете використовувати генератори водневої води   Згідно клінічних досліджень китайських вчених, опублікованого на сайті Національного центру біотехнологічної інформації: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22543062/